Нещодавно під головуванням керівника Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва Михайла Бродського відбулася нарада з питань подальшої оптимізації механізму ліцензування у сфері туризму. Всеукраїнська федерація роботодавців у сфері туризму (ФРТУ) розробила комплексні пропозиції щодо оптимізації процедури «туристичного ліцензування».

На думку експертів Всеукраїнської федерації роботодавців у сфері туризму (ФРТУ), чинний механізм ліцензування у сфері туризму недосконалий.  По-перше, він не гарантує, що компанія або фізична особа, які отримають ліцензію, працюватимуть без помилок. По-друге, він не гарантує, що у випадку заподіяння туристові шкоди, цей турист зможе швидко отримати відшкодування. По-третє, немає механізму контролю за виконанням Ліцензійних вимог. Тобто, Ліцензійні вимоги начебто є, але чи дотримується вказаних там приписів конкретна компанія в процесі практичної діяльності – ніхто не контролює.

«Подальше удосконалення механізму ліцензування туроператорської діяльності є актуальним завданням державної регуляторної політики з огляду на важливість розвитку сфери туризму в економіці держави, а також через необхідність прискорення створення туристичної інфраструктури в контексті підготовки до проведення в Україні фінальної частини Чемпіонату України з футболу, -- вважає Павло Цируль, Голова ради Всеукраїнської федерації роботодавців у сфері туризму. -- Треба знаходити механізми вирішення проблемних ситуацій з урахуванням реальних можливостей. А також враховувати міжнародний досвід».

Експерти  Всеукраїнської федерації роботодавців у сфері туризму розробили пропозиції щодо подальшого удосконалення механізму ліцензування туроператорської діяльності.

Перше – необхідно розглянути доцільність підвищення гарантій якості надання туроператорських послуг та відповідальності суб’єктів господарювання, що надають зазначені послуги.  Нині механізм фінансової відповідальності туристичних компаній фактично не працює.

Друге -- активізувати роботу щодо запровадження світового досвіду з передачі обов’язку видачі ліцензій на право здійснення певного виду господарської діяльності (в тому числі у галузі туризму) від спеціально уповноваженого виконавчого органу до компетенції професійних громадських організацій, в тому числі організацій роботодавців. Це в перспективі призведе до зменшення видатків із державного бюджету України на утримання штату співробітників, до обов’язків яких належить видача таких дозволів.

Третє -- введення обов’язкового страхування ризиків, пов’язаних із здійсненням туроператором чи турагентом своєї діяльності.

Четверте -- розглянути можливість введення до складу Ліцензійної комісії та Тендерної комісії при Державній службі туризму та курортів представників професійних громадських організацій (в тому числі організацій роботодавців). Це підвищить прозорість державної регуляторної політики у сфері туризму.

«Говорячи коротко, механізм ліцензування має стати прозорішим і дієвішим, -- підсумовує Павло Цируль. – Нині актуальним питанням є розробка процедур страхування професійної відповідальності у сфері туризму. Але тут слід враховувати один важливий аспект. Страхові компанії мають реагувати швидко, надавати якісну допомогу у розумні строки. Причому не лише консультативну, а й реальну (оплатити літак для перевезення туристів до України, приміром). Мені здається, українські страхові компанії до роботи в таких умовах ще не готові».