Статистика фіксує зростання туристичного потоку. Але існує певна невизначеність, зумовлена банкрутством турецького оператора, спекою, пожежами та погіршенням споживацьких настроїв. Голова ради Всеукраїнської федерації роботодавців у сфері туризму України Павло Цируль розповідає про проблеми і перспективи розвитку туристичного ринку.

-- Павле Івановичу, підбито підсумки розвитку сфери туризму і курортів у 2009 році. Які основні тенденції Ви би виділили?

-- Протягом 2009 року чинними були 7 322  ліцензій на туристичну діяльність, що на 20% більше порівняно з попереднім роком. Туристичні послуги фактично надавали 4829 компаній.
Всього протягом 2009 року туристичними підприємствами обслуговано 2,3 млн. туристів (на 25 % менше, ніж у 2008 році) та 1,9 млн. екскурсантів (на 21 % менше). Пріоритетними видами туристичної діяльності залишаються внутрішній та виїзний туризм. В цілому по Україні на внутрішній туризм припадає 48 % туристів, обслугованих ліцензіатами, 40 % -- на  виїзний туризм.  
 

-- Тобто, кількість компаній збільшується, а кількість туристів зменшується. Чому?

-- Чому зростає кількість компаній? Тому що на ринок приходять нові «гравці». Компанії створюють в основному молоді люди, які вважають – що організація туризму – це просто і легко. З іншого боку, ті компанії, які фактично припинили діяльність або взагалі не працюють, залишаються в статистичному обліку рахуватися як «ліцензіати».
Кількість туристів у 2009 році зменшилася, в основному через падіння доходів громадян. Але у 2010 році цю тенденцію, я сподіваюся, буде зламано. Згідно даних нашої оперативної аналітики, що спирається на опитування провідних туроператорів, у поточному році на багатьох напрямах зафіксовано «плюс».
Туристичний ринок демонструє зростання, і головне в цій ситуації – закріпити цю тенденцію на основі виваженої державної політики.

-- Ринок обговорює новину про невиконання зобов’язань перед українськими туристами з боку компанії «Кар’я Тур». Чи не вплинула ця ситуація на популярність масових напрямів?

-- Український турист – людина хоча і обережна, але досить настирна. Ті громадяни, які запланували відпочити у Туреччини – все одно йдуть до туроператорів і замовляють тури. Провідні компанії повідомляють, що турпоток  до Туреччини та Єгипту стабільний.
  Нам треба думати про інше. Як зробити так, аби унеможливити подібні ситуації у майбутньому? Як зробити так, аби банкротство однієї турфірми не мало таких катастрофічних наслідків і всі громадяни, які оплатили поїздку, гарантовано отримали такі довгоочікувані послуги.
По-перше, необхідно удосконалювати механізм фінансової відповідальності туроператора і турагента. Нині він фактично не працює. До речі, загальна сума збитків, завданих українським туристам внаслідок ситуації навколо  компанії «Кар’я Тур», значно перевищує встановлений законодавством розміру «заставної суми» (20 тисяч євро).
По-друге, експерти Всеукраїнської федерації роботодавців у сфері туризму України вже неодноразового наголошували на необхідність введення обов’язкового страхування професійної відповідального туроператора і турагента. Такий механізм діє в багатьох країнах світу, і вельми успішно.
Нарешті, по-третє. Має бути удосконалена державна ліцензійна політика. Чому ліцензії отримують ті, хто не спроможний працювати без порушень? Потребує оптимізації механізм контролю за виконанням ліцензійних вимог. До речі, за нашим законодавством Державна служба туризму і курортів не має права перевіряти виконання цих вимог і вимагати припинення порушень.

-- Ідея щодо страхування професійної відповідальності туркомпаній доволі цікава. Але чи спроможний страховий ринок запропонувати такі продукти? Крім того, наші страхові компанії страждають на те, що не виплачують відшкодування місяцями, а то і роками.

-- Всі умови страхування слід правильно «виписати» у відповідному документі – Типовому положенні. А дозвіл надавати лише тим компаніям, які мають великі обороти та розгалужену систему міжнародних зв’язків, а також філій по всій Україні. Адже туристичне страхування – це особливий вид бізнесу. У разі настання страхового випадку постраждалі люди потребують допомоги негайно, і страхова компанія має миттєво приймати виважене рішення і забезпечити реальний захист прав та інтересів туриста. Я гадаю, таких страхових компаній має бути небагато – три-чотири.
 
-- Болюче питання – розвиток внутрішнього туризму. Яка ситуація на українських курортах?

-- Як і всюди по країні – спека.
Якщо говорити серйозно, то на основних українських курортах (Крим, Карпати, узбережжя Чорного та Азовського морів) ситуація досить обнадійлива. Ми сподіваємося за результатами сезону на позитивні показники – і по кількості туристів, і по обсягу послуг, і по динаміці інвестицій, і по обсягу сплачених підприємствами сфери туризму і курортів податків. Основні оператори ринку курортних послуг відверто кажуть, що вони не очікували такого зростання потоку.
У 2009 році було обслуговано 1,1 млн. внутрішніх туристів. За результатами 2010-го наші експерти прогнозують приблизно 1,2 – 1,4.

-- Тобто, потік зростає несподівано. Значить, не всі компанії можуть забезпечити належну якість?   

-- Це правда, і ми це не приховуємо.
Я вважаю, що в туризмі дуже багато залежить від персоналу, від людей. Саме вони створюють турпродукти, саме вони надають конкретні послуги.
Отже, шлях до підвищення якості обслуговування лежить через системну роботу щодо підвищення кваліфікації.
До Всеукраїнської федерації роботодавців у сфері туризму України (ФРТУ) нещодавно звернувся Український національний комітет Міжнародної торгової палати – ICC Ukraine з пропозицією щодо впровадження ефективної моделі менеджменту персоналу на підприємствах, установах, організаціях сфери туризму і курортів. ICC Ukraine пропонує реалізацію проекту «Інвестиції в Людей – ключовий фактор підвищення конкурентоспроможності національної економіки» на основі можливого використання міжнародної моделі (концепції) “Investors in People”, яка є єдиною у світі стандартизованою технологією у питаннях управління людьми.
Причому 60% витрат, пов’язаних із впровадженням проекту на конкретному підприємстві, відшкодовується за рахунок коштів Європейського Банку Реконструкції та Розвитку.
Ми запропонували усім підприємствам туристичної сфери впровадити цей проект, а також звернулися до Міністерства культури і туризму України та кількох інших установ вжити заходів щодо підтримки ініціативи на загальнодержавному рівні. 
 
 -- Ще одне питання – платежі до бюджету. В умовах економічної кризи до цієї проблеми – підвищена увага. Не секрет, що в галузі туризму багато суб’єктів працюють з використанням «тіньових схем»…

--  Експертами Всесвітнього Банку, Міжнародного центру перспективних досліджень, різних консалтингових структур так званий «неофіційний сектор» економіки України оцінюється на рівні 40-50%. Тобто, тіньова діяльність – це хвороба всієї економіки України, а не лише туризму.
З іншого боку, часто-густо тінізація діяльності суб’єктів туристичного ринку спровокована невиваженими рішеннями органів державної влади. Всі добре пам’ятають ситуацію, коли в один чудовий день у місті Києві було збільшено плату за комунальні послуги в 10 разів. Звичайно, готельєри змушені знаходити засоби захисту свого бізнесу…
Але і держава, і споживачі туристичних послуг об’єктивно зацікавлені у детінізації туристичної діяльності.
Експерти Всеукраїнської федерації роботодавців у сфері туризму України (ФРТУ) направляли до Міністерства економіки України пропозиції щодо детінізації діяльності у сфері туризму і курортів. Головний месидж – створення привабливих умов для інвестиційної діяльності. Логіка проста. Будуть інвестиції – будуть нові сучасні об’єкти. Будуть нові об’єкти – буде конкуренція. А буде конкуренція – буде висока якість за розумною ціною.
 
-- Чи можете Ви все-таки «озвучити» цифру: скільки туризм вносить до бюджету?

-- Хочу оприлюднити деякі цифри, які чомусь ніхто раніше не оприлюднював. У 2009 році туристичні компанії внесли до державного бюджету 112,4 млн.грн. і до місцевих –68,2 млн., готелі та ресторани внесли відповідно 574,5 млн.грн. та 535,8 млн.грн., санаторії, пансіонати  та інші заклади курортного обслуговування внесли 243,7 млн.грн. та 227,9 млн.грн. відповідно (без врахування податку на доходи фізичних осіб). Таким чином, сфера туризму і курортів забезпечила у минулому році надходження до зведеного бюджету на рівні 1,75 мільярда гривень!
Це величезні кошти. Незважаючи на кризу, підприємства туристичної галузі не знизили податкові зобов’язання, що має стати прикладом для інших галузей.
 
 
Записав Сергій Захарін.